Про шкоду поганої поведінки для дитини

Про шкоду поганої поведінки для дитини

Серед батьків поширений стереотип про те, що діти можуть впадати в істерику щоразу, не отримуючи бажаного, або виявляють своє невдоволення за допомогою поганої поведінки. Однак це не завжди означає, що дитина робить так навмисне. Погана поведінка шкодить і батькам, і самим дітям.

Погляньте на ситуацію з точки зору дитини: їй постійно вказують, що робити, коли та як. Дитині часто забороняють робити те, що дозволено дорослим, навіть якщо їй дуже цього хочеться.

Діти піддаються тиску із боку однолітків і стресу в школі та вдома, тому що вимушені виконувати вказівки вчителів і батьків. За таких умов логічним є те, що діти відчувають фрустрацію й незадоволення. Багато дітей вихід із такої ситуації вбачає в агресивній поведінці й істериках. Батьки називають це поганою поведінкою.

Часто дитина не контролює свою погану поведінку. Вона не просто виглядає непривабливо, а й шкодить собі.

Вияв злості й агресивної поведінки позбавляє дитину самоконтролю, а це, своєю чергою, занижує її самооцінку.

Навіть ми, дорослі, шкодуємо, коли через свою гарячковість втрачаємо самоконтроль. У дітей відчуття сорому від цього ще сильніше. Дехто з дітей перебуває у поганому настрої, використовує лайку в мовленні, виявляє грубість, дехто демонструє інші форми агресивної поведінки. Заспокоївшись, діти відчувають спустошеність і сором через свої дії.

Для дорослих і дітей важливі механізми, що допомагають долати труднощі. Коли ви вчите дитину контролювати себе, показуєте їй здорові способи впоратися з почуттям злості, це істотно їй допоможе в майбутньому. Вона зможе розвинути таку дуже важливу життєву навичку, як уміння реагувати в стресових ситуаціях.

Якщо дошкільник впадає в істерику, не отримуючи бажаного, це означає, що батьки повинні якось на це відреагувати. Але якщо істерикою охоплена дитина шкільного віку, така поведінка є неприйнятною, тому що в цій ситуації задіяна більша кількість людей. Істерика дитини може викликати глузування з боку однолітків і засудження вчителів, а це ще більше погіршить ситуацію.

Тому докладіть зусиль, щоб зрозуміти причини поганої поведінки дитини. Якщо це можливо, намагайтеся уникати ситуацій, що викликають стрес, щоб запобігти поганій поведінці. Однак уникнути стресових факторів не завжди можливо, і дитині іноді доводиться стикатися з неприємними для неї ситуаціями. Їй потрібно м'яко дати зрозуміти, як реагувати на ситуації, що викликають фрустрацію, злість або стрес.

Механізми подолання життєвих труднощів, які дитина пізнає з раннього віку, стануть їй у нагоді в подальшому житті. Зокрема, це допоможе вам знаходити з нею спільну мову.