Навчаємо дитину наполегливості й цілеспрямованості

Навчаємо дитину наполегливості й цілеспрямованості (цілепокладанню)

Олена, мати 15-річного Жені, розповідає: «У молодших класах Женя цікавився багатьма різними видами спорту, але жодним із них не став займатися серйозно. Він просто не хотів тренуватися й розвивати свої навички. Так само й із навчанням: хлопчик мав великі перспективи, але йому забракло посидючості й зосередженості».

Багато батьків хвилюються, коли бачать, що їхні діти недостатньо старанно виконують завдання, які їм цілком до снаги. Що ж вдіяти в такому випадку? Батьки мають навчити дитину правильно ставити цілі і повинні стежити, щоб вона поступово, крок за кроком, рухалася до їх досягнення.

Не варто бути занадто впевненими в тому, що вам одразу удасться домогтися від дитини високої успішності. Для підлітків навчитися ставити цілі особливо важко. Але, як стверджують психологи, цей період досить сприятливий для того, щоб дати дитині уявлення про цілепокладання та навчити її досягати поставленої мети. Для цього дотримуйтеся таких стратегій.

Чітко поясніть ідею цілепокладання

Для початку поспостерігайте за дитиною – можливо, вона вже визначила цілі в тій чи іншій сфері. Наприклад, якщо ви бачите, що ваш підліток відкладає гроші на комп'ютерну гру, поясніть йому, які кроки він повинен зробити для її придбання. Розкажіть йому, як це добре – відчувати, що досяг поставленої мети. Потім обговоріть із дитиною, де ще вона може застосовувати методи постановки цілей.

Починайте з малого

Допоможіть дитині поставити мету, яку вона зможе досягти упродовж стислого періоду (наприклад, дочитати книгу або закінчити виріб). Як стверджують психологи, маленькі цілі – найкращий спосіб навчити дитину досягати великих цілей. Досягаючи маленькі цілі, дитина відчуває приплив енергії.

Давайте дитині вибір

Хай як сильно вам хочеться самим поставити цілі замість дитині, не варто цього робити –найліпше дати їй змогу самостійно вирішити, яких цілей вона хоче досягти. Потім допоможіть їй скласти план досягнення бажаного. У деяких випадках потрібно більше вашої допомоги в цьому процесі. Якщо ви відчуваєте, що гніваєтеся на дитину за те, що вона повільно йде до мети, або підганяєте її, це повинно стати для вас сигналом певний час триматися осторонь.

Звертайте увагу на можливості

Якщо дитина каже: «Я хочу виграти конкурс у цьому році», використовуйте цю можливість і допоможіть їй скласти план дій. Запишіть спільно з дитиною конкретні дії, які вона повинна зробити, щоб досягти мети, і терміни їх виконання. Час від часу перевіряйте стан виконання плану, допомагаючи дитині зосередитися на досягненні цілей.

Покажіть дитині, як досягти мети

Дорослі краще знають, як досягати поставленої мети. Тому вам варто залучати дитину до процесу постановки ваших особистих цілей, щоб показати, як це працює. Наприклад, ви хочете закласти сад біля будинку. Дозвольте дитині взяти участь у всіх етапах досягнення цієї мети – від вибору дерев до їх садіння. Ви краще знаєте, як розбивати мету на маленькі завдання. Навчіть цього й дитину.

Будьте реалістами

Діти часто недооцінюють, наскільки складним може бути досягнення мети. Тому вони відчувають фрустрацію й розчарування при найменшій невдачі. Наприклад, якщо дитина захоче навчитися грати на гітарі, мотивуйте її, але не втрачайте зв'язку з реальністю. Визначте, які труднощі можуть виникнути в процесі, чим доведеться пожертвувати для досягнення цієї мети. Ваше завдання полягає не в тому, щоб показати дитині, як важко досягти мети, тим самим відлякуючи її. Ви маєте продемонструвати серйозність справи, у якій дитина прагне досягти певних цілей, та допомогти придумати відповідний план дій.

Визнайте зусилля дитини

Коли дитина ставить цілі й докладає зусилля для їх досягнення, не забувайте хвалити її. Наприклад, скажіть їй: «Я вражена. Якщо ти чогось справді захочеш, то можеш цього досягти».

Ірина, мати 12-річного Сашка, каже: «Коли синові було вісім років, він захотів навчитися грати на фортепіано й старанно займався, щоб досягти своєї мети. Я ніколи не нагадувала йому, щоб він займався, оскільки він робив це самостійно. Але я завжди хвалила його, і він почав ставити собі складніші цілі. І це вже стосувалося не тільки гри на фортепіано – Сашко став краще навчатися в школі. Тепер від нього можна почути фразу: «Я не можу провалити цей іспит – мені потрібно починати готуватися до нього заздалегідь». Із ним відбулися дивовижні зміни.

Якщо дитина зазнає невдачі

Уявіть, що ваша дитина хоче поліпшити свою успішність із математики, але продовжує отримувати посередні оцінки. Що робити в такому разі? Дотримуйтеся рекомендацій:

перегляньте спільно з дитиною мету. Можливо, вона занадто складна або недостатньо чітка;
запропонуйте дитині самій припустити, як переформулювати мету. Діти більш схильні дотримуватися власних цілей, а не нав'язаних батьками;
запропонуйте дитині висловити ідеї про те, як краще досягти поставленої мети. Запитайте її: «Що можна зробити, аби краще виконати наступну контрольну роботу?»;
поділіться з дитиною своїми дитячими розчаруваннями. Так вона почуватиметься набагато краще;
похваліть її. Навіть якщо дитина не отримала відмінну оцінку на контрольній, похваліть її за старання ( «Я пишаюся тобою – ти доклала багато зусиль»);
не намагайтеся залякати дитину або підкупити її. Якщо ви обіцяєте їй купити комп'ютерну гру за відмінну оцінку або покарати за незадовільну, це не тільки не допоможе досягти мети, а й зашкодить дитині в довгостроковій перспективі.

5 кроків до досягнення мети

1. Запишіть мету, наприклад: «Я хочу потрапити у збірну школи з футболу».

2. Мета повинна бути максимально чіткою, наприклад: «Я хочу в кожному матчі забивати гол».

3. Зважте всі «за» та «проти». Наприклад: «за»: «у футбольній команді я буду менше соромитися і зможу більше спілкуватися з іншими дітьми»; «проти»: «мені потрібно тренуватися кілька разів на тиждень. Це забиратиме багато вільного часу».

4. Визначте маленькі кроки до досягнення мети. Для цього поставте собі такі запитання:

«Хто мені може допомогти?» (тренер, друзі). «Що мені потрібно зробити?» (більше тренуватися, прийти на відбір у збірну). «Скільки часу на це буде потрібно?» (по годині тричі на тиждень).

5. Стежте за прогресом. Запитуйте в тренера, що вдається, а що – ні.