Психолог

Завданням психолога, що працює з дітками у нашому навчальному просторі є турбота та забезпечення умов для  психологічного здоров’я дитини.

Основними показниками психологічного здоров’я є:

• швидка адаптація до  умов навчального закладу;
• високий рівень комунікативних навичок;
• позитивна мотивація до соціальної діяльності;
• відсутність відхилень в поведінці.

Провідні чинники,  які впливають на здоров’я й фізичний стан вихованців дошкільних закладів: 

• середовище перебування; 
• харчування в дошкільному навчальному закладі; 
• руховий режим; 
• специфічний імунітет дитини;
• рівень неспецифічної резистентності  (опірності хворобам) організму дитини; 
• рівень санітарної культури дітей,  батьків та співробітників дошкільного закладу; 
• рівень медичного обслуговування дітей;  біологічні (спадкові чинники).

Поради та рекомендації практичного психолога для батьків у період її адаптації до дитячого садка:

• створювати атмосферу гарного настрою, бо це великою мірою зумовлює успіх протягом усього дня перебування в дитячому садочку: будіть дитину лагідним словом, м’яким дотиком руки до чола, з теплою посмішкою.
• Настроюйте дитину вдома так, що в садочку їй буде добре, там багато іграшок, хороших діток.
• Не слід залякувати дитину вдома садком. Це викличе страх перед ним і погіршить самопочуття дитини у час звикання до нього.
• Усвідомте, що Ваше власне хвилювання передається дитині підсвідомо. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі.
• Приділяйте значну увагу навчанню дітей елементарних навичок самообслуговування: вчіть їх одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носовичком, вмиватися.
• В перші дні відвідування садка залишайте дитину на 1 – 2 год. в групі, потім поступово збільшуйте час перебування на одну годину. Не запізнюйтеся – забирайте дитину вчасно. Обов’язково говоріть дитині, що мама завжди повертається за нею.
• Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання, інакше малюк відчує Ваше занепокоєння, йому буде ще складніше заспокоїтися. Завжди цілуйте дитину в щічку, покладіть до кишеньки якусь пам’ятну річ, що нагадуватиме про Вас і про те, як сильно Ви її любите.
• Не віддавайте дитину до садочку у розпалі кризи трьох років.
• Забезпечуйте сталий виховний вплив в сім’ї обох батьків. Говоріть чітко дитині, що можна робити, і як це зробити, а що не можна робити, і чому. Тоді Ваша дитина буде розуміти, чого конкретно вимагають від неї батьки.
• Цікавтеся у вихователя Вашої дитини, як вона грається, як спілкується з іншими дітьми.
• Повідомте обов’язково вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров’я і поведінки Вашого малюка.
• Тримайте тісний зв’язок з персоналом групи.
• При важкому перебігу адаптаційного процесу у Вашої дитини звертайтеся на консультацію до дитячого психолога, дитячого педіатра.